ХУДОЖНЯ ОСВІТА У СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ

  • Ірина Василівна Сай
Ключові слова: давньогрецька освіта, антична освіта, художня школа, художня освіта, сікіонська школа, фіванська школа, ефеська школа, методологія рисунку, рисунок, малювання, давньогрецьке мистецтво

Анотація

У даній статті йдеться про розвиток найголовніших та найбільш впливових художніх шкіл Давньої Греції у період із кінця V століття по кінець IV століття до нашої ери. У ній описано діяльність та особливості функціонування трьох художніх шкіл, а саме: сікіонської художньої школи, розташованої у північній частині пелопонеського півострова та заснованої художником-живописцем Евпомпом; фіванської художньої школи, також відомої під двома іншими назвами, такими як фівансько-аттічна школа або молодша аттічна школа, яка спочатку розташовувалась у Фівах, а згодом перемістилася до Афін та була заснована, відповідно до різних джерел, або Арістідом Молодшим, або, як гадають деякі із дослідників, Нікомахом та, на сам кінець, ефеської школи, яка територіально розміщувалася у місті Ефес та була заснована за одними версіями маляром та живописцем Зевксисом, за іншими – скульптором та маляром Евфранором. Спочатку ці школи стали відомими завдяки їхнім талановитим засновникам, але згодом, із плином часу, деякі із учнів, які отримали в них освіту, стали набагато відомішими за їхніх наставників та вчителів, і зробили не лише величезний та вагомий внесок до світової культурної спадщини, але й до ранньої педагогічної науки, не тільки навчаючи своїх учнів та вихованців, але й пишучи свої власні методологічні праці присвячені навчанню живопису та скульптурі. У такий спосіб, дана стаття знайомить нас як із мистецькою, так і з педагогічною спадщиною головних представників вищезгаданих давньогрецьких художніх шкіл, такими як художники Памфіл та Апеллес, скульптор Поліклет та багато інших. У ній викладено результати аналізу, проведеного на основі виявлення певних спільних та відмінних рис їхньої викладацької методики та показано передумови для створення описаних мистецьких та педагогічних традицій.

На жаль, більшість зібраної та проаналізованої інформації стає нам доступною не із оригінальних першоджерел, написаних їхніми авторами, а лише із робіт істориків пізніших періодів. Пліній Секунд (Другий), більш відомий, як Пліній Старший та його робота «Природнича історія» виявилися найкращим джерелом для отримання інформації на дану тематику.

Посилання

1. Вейсман А. Греческо-русcкий словарь (препринт V-го издания 1899 г.). Москва: Греко-латинский кабинет Ю.А. Шичалина, 1991. 1371 с.
2. Вёрман К. Искусство первобытных племен, народов дохристианской эпохи и населения Азии и Африки с древних веков до XIX ст. (История искусства всех времен и народов, Т. 1). Санкт-Петербург : OOO «Издательство «Полигон», 2000. 944 с.
3. Дворецкий И. Латинско-русский словарь. Около 50 000 слов. 2 изд., переработ. и доп. Москва : Русский язык, 1976. 1096 с.
4. Джуринский А. История зарубежной педагогики : учебное пособие. Москва : Издательская группа «Форум» – «Инфра-М», 1998. 269 с.
5. Жураковский Г. Очерки по истории античной педагогики. Москва: Государственное учебно-педагогическое издательство Наркомпроса РСФСР, 1940. 470 с.
6. Плиний Старший. Естественная история. URL: http://ancientrome.ru/antlitr/t.htm?a=1327002000 (дата обращения: 06.01.2019).
7. Популярная художественная энциклопедия / под ред. В. Полевого. Москва : Советская энциклопедия, 1986. URL: https://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_pictures/ 3536/%D0%A5%D0%B8%D0%B0%D0%B7%D0%BC (дата обращения: 06.01.2019).
8. Ростовцев Н. История методов обучения рисованию. Зарубежная школа рисунка. Москва: Просвещение, 1981. 192 с.
9. Ростовцев Н. Очерки по истории методов преподавания рисунка. Москва : Изобразительное искусство, 1983. 288 с.
10. Суриков И. и др. История и культура Древней Греции : энциклопедический словарь / под общ. ред. И. Сурикова. Москва : Языки славянских культур, 2009. 792 с.
11. Alberti. On Painting. URL: http://www.noteaccess.com/ Texts/Alberti/ (last access: 06.01.2019).
12. Gardner H., Kleiner F., Mamiya С. Gardner’s art through the ages. Thomson / Wadsworth, 2005. 1150 p.
13. Lieber F. Encyclopedia Americana: A Popular Dictionary of Arts, Sciences, Literature, History, Politics, and Biography, Brought Down to the Present Time / Volume 1. URL: https://books.google.com.ua/ books?id=3zMKAQAAMAA-J&pg=PA364&lpg=PA364&dq=pheban+school+aristidis&source=bl&ots=ZfWiaIegik&sig=ACfU3U07Zsd-NY_au5RcGzlFJbwRUX80YPQ&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwiM-JijrqngAhUM1SwKHTQRBl4Q6AEw-C3oECAcQAQ#v=onepage&q=pheban%20school%20 aristidis&f=false (last access: 07.01.2019).
14. Ling R. Making Classical Art: process & practice. Stroud, UK : Tempus ; Charleston, SC : Published in the United States of America by Arcadia Pub., 2000. 240 p.
15. Pliny the Elder. Naturalis Historia. URL: http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3atext%3a1999.02.0138 (last access: 06.01.2019).
16. Rackham H. Natural History by Pliny the Elder with English translation (in ten volumes). London : W. Heinemann, 1938. URL: https://archive.org/details/naturalhistory01plinuoft/page/n7 (last access: 06.01.2019).
Опубліковано
2019-10-24
Сторінки
18-22
Розділ
СЕКЦІЯ 1 МЕТОДОЛОГІЯ ТА ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІКИ