ІННОВАЦІЙНА КАЗКОПЕДАГОГІКА В НУШ

Тетяна Олександрівна Вінник; Вікторія Олексіївна Кузьміна

doi:10.32999/ksu2413-1865/2025-112-11

Тетяна Олександрівна Вінник Херсонський державний університет https://orcid.org/0000-0003-4557-7818
Вікторія Олексіївна Кузьміна Херсонський державний університет https://orcid.org/0009-0003-5119-6250

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2025-112-11

Ключові слова: інноваційна казкопедагогіка; критичне й творче мислення; STEM-освіта; цифрове навчання; сторітелінг; початкова школа; НУШ

Анотація

Мета. Теоретично обґрунтувати інноваційну казкопедагогіку як інтегративну модель, що поєднує наративний спосіб мислення молодших школярів із вимогами компетентнісної, STEM- та цифрової освіти НУШ, а також визначити її потенціал для розвитку творчого, критичного й алгоритмічного мислення учнів. Методи. Застосовано теоретичний аналіз праць із культурно-історичної психології, наративної педагогіки, казкотерапії, STEM-освіти та цифрового навчання; порівняльно-зіставний аналіз традиційних і сучасних підходів до роботи з казкою; теоретичне моделювання концепції інноваційної казкопедагогіки; системний підхід до розгляду казки як компонента цілісної освітньої системи. Результати. Запропоновано авторське трактування інноваційної казкопедагогіки як моделі, що інтерпретує казку не лише як виховний чи терапевтичний інструмент, а як когнітивну технологію, здатну забезпечувати перехід від емоційно-образного сприймання до елементарних наукових понять і технологічних аналогій. Обґрунтовано ключові принципи (дитиноцентризм, когнітивна прозорість, технологічні аналогії, поетапність, емоційна безпека) та розроблено трирівневий алгоритм когнітивного перенесення «казковий образ – технологічна модель», що включає наочне моделювання, керовану ідентифікацію й евристичний пошук. Подано приклади диференційованих завдань для 1–4 класів. Висновки. Інноваційна казкопедагогіка формує гуманістично орієнтований зв’язок між природною для дитини наративністю та вимогами сучасної STEM- і цифрової освіти, сприяє розвитку творчого, критичного й алгоритмічного мислення, емоційного інтелекту та мотивації до навчання. Перспективи подальших досліджень пов’язані з емпіричною верифікацією моделі, розробленням інструментів оцінювання й методичної підтримки педагогів.

Посилання

1. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/988-2016-%D1%80 (дата звернення: 03.11.2025).
2. Про затвердження Державного стандарту початкової освіти : постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/87-2018-%D0%BF (дата звернення: 03.11.2025).
3. OECD. OECD Future of Education and Skills 2030: OECD Learning Compass 2030. Paris : OECD Publishing, 2019.
4. OECD. The Future of Education and Skills 2030 : Position Paper. Paris : OECD Publishing, 2018.
5. OECD. Education at a Glance 2023: OECD Indicators. Paris : OECD Publishing, 2023.
6. UNESCO. Education 2030: Incheon Declaration and Framework for Action for the Implementation of Sustainable Development Goal 4. Paris : UNESCO, 2016.
7. UNESCO. Education for Sustainable Development Goals: Learning Objectives. Paris : UNESCO, 2017.
8. Лісневська Н. В. Казкотерапія як психотерапевтичний метод впливу на психоемоційний стан молодших школярів. Наукові записки Центральноукраїнського держ. пед. ун-ту ім. В. Винниченка. Серія : Педагогічні науки. 2023. Вип. 3. С. 264–275.
9. Садова І. Казкотерапія – сучасний метод роботи з дітьми, які мають особливі освітні потреби. Актуальні питання гуманітарних наук. 2015. Вип. 11. С. 293–298.
10. Савчин М. В., Василенко Л. П. Вікова психологія : навч. посіб. 3-тє вид., перероб. і доп. Київ : Академія, 2017. 368 с.
11. Вознюк О. В. Казка як наріжний науково-філософський ресурс розвитку дитини та культури. Казка як фактор розвитку дитини та культури : зб. наук. праць. Київ : Ін-т обдарованої дитини НАПН України, 2021. С. 41–48.
12. Виготський Л. С. Уява і творчість у дитячому віці. Київ : Педагогіка, 1990. 384 с.
13. Vygotsky L. S. Mind in Society: The Development of Higher Psychological Processes. Cambridge, MA : Harvard University Press, 1978.
14. Bruner J. S. Actual Minds, Possible Worlds. Cambridge, MA : Harvard University Press, 1986.
15. Nezhyva L. L., Palamar S. P., Lytvyn O. S. Perspectives on the use of augmented reality within the linguistic and literary field of primary education. CEUR Workshop Proceedings. 2020. Vol. 2731. P. 297–311.
16. Yang Y. T. C., Wu W. C. I. Digital storytelling for enhancing student academic achievement, critical thinking, and learning motivation: A year-long experimental study. Computers & Education. 2012. Vol. 59, № 2. P. 339–352. DOI: 10.1016/j.compedu.2011.12.012.
17. Gürsoy G. Digital storytelling: Developing 21st century skills in science education. European Journal of Educational Research. 2021. Vol. 10, № 1. P. 97–113.
18. Korukluoğlu P., Yücel-Toy B. Digital storytelling in online elementary science education: A case study on science and technology club activities. International Journal of Science Education. 2022. Vol. 44, № 17. P. 2541–2564. DOI: 10.1080/09500693.2022.2138727.
19. Bilici S., Yılmaz R. M. The effects of using collaborative digital storytelling on academic achievement and skill development in biology education. Education and Information Technologies. 2024. Vol. 29. P. 20243–20266. DOI: 10.1007/s10639-024-12638-7.
20. Herlina H., Asrifan A., Darwis A. The role of storytelling in teaching STEM to young learners: A case study in Indonesia. Journal of Learning and Development Studies. 2024. Vol. 4, № 2. P. 1–11. DOI: 10.32996/jlds.2024.4.2.1.
21. Mihaylov B., Mihaylova B. Fairy tales as a bridge to STEM education in early childhood (електрон. ресурс). 2025. URL: https://www.researchgate.net/publication/392802731_FAIRY_TALES_AS_A_BRIDGE_TO_STEM_EDUCATION_IN_EARLY_ CHILDHOOD (дата звернення: 03.12.2025).