ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОФЕСІЙНОМУ САМОРОЗВИТКУ ВИКЛАДАЧІВ ЗАКЛАДІВ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ

  • Владислав Сергійович Саратовський Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди https://orcid.org/0009-0004-4264-1604
Ключові слова: викладач, неперервна освіта, підвищення кваліфікації, професійний саморозвиток, самоосвіта, цифрові технології

Анотація

В оглядовій статті обґрунтовано актуальність підвищення ефективності самоосвітньої діяльності науково-педагогічних і педагогічних працівників. Метою статті є теоретичний аналіз та узагальнення цифрових технологій у професійному саморозвитку викладачів закладів фахової передвищої освіти. Методи: теоретичний аналіз наукових джерел, систематизація та узагальнення матеріалів. Результати. Установлено потенціал цифрових ресурсів як інструменту розвитку професійних компетентностей викладачів та стимулювання інноваційної діяльності в закладах освіти. З’ясовано, що цифрові технології відіграють ключову роль у забезпеченні доступності, гнучкості та персоналізації процесів професійного саморозвитку викладачів у сучасному освітньо-цифровому середовищі. Рівень цифрової грамотності та володіння інструментами цифрової діяльності виступає визначальним чинником ефективного професійного зростання й підвищення конкурентоспроможності викладачів закладів фахової передвищої освіти. Пропоновано створювати авторські онлайн-спільноти як інноваційний засіб професійного саморозвитку викладачів, який поєднує цифрові платформи та традиційні методи підвищення кваліфікації і забезпечує ефективний обмін досвідом, постійну професійну підтримку та стійкий розвиток компетентностей викладачів. Установлено, що найбільш результативним підходом до посилення професійного саморозвитку викладачів є інтеграція наявних методів у нову альтернативну модель, здатну підвищити ефективність або частково замінити традиційні системи підвищення кваліфікації. Акцентовано увагу на етичних і правових ризиках використання цифрових технологій у професійній діяльності викладачів, зокрема щодо захисту персональних даних, збереження інтелектуальної власності, інформованої згоди та прозорості отриманих даних. Обґрунтовано, що збереження цифрової нерівності, пов’язаної з обмеженим доступом до технічних ресурсів і стабільного Інтернет-з’єднання в умовах воєнного стану, створює ризики поглиблення освітнього дисбалансу за умов обов’язкового впровадження цифрових практик у діяльність викладачів. Висновки. Теоретичне узагальнення наукового підґрунтя для обґрунтованого прогнозування тенденцій професійного саморозвитку викладачів закладів фахової передвищої освіти.

Посилання

1. Коноваленко С. M. Хмарні сервіси в освітньому процесі студентів технологічних коледжів. Інформаційні технології і засоби навчання. 2017. Вип. 58. № 2. С. 88–97. https://doi.org/10.33407/itlt.v58i2.1509
2. Павленко А. І. Знання про нанонауку про наносвіт та нанотехнології у змісті STEM-освіти. Науковий журнал Хортицької національної академії. 2021. № 1(4). https://doi.org/10.51706/2707-3076-2021-4-2
3. Потапчук Т., Пукас І., Серман Т. Цифрові технології у професійно-педагогічному розвитку педагога. Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 2022. Т. 1. № 1(103). С. 187–198. https://doi.org/10.33216/2220-6310-2022-103-1-187-198
4. Саган О. В., Блах В. C. Штучний інтелект як структурний складник методичної системи викладання освітньої компоненти у вищій освіті. Педагогічні науки. 2025. Вип. 112. С. 20–25. https://doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2025-112-3
5. Самко А. Можливості застосування цифрових технологій у процесі самоосвітньої діяльності науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи. 2023. Вип. 24(2). С. 131–142. https://doi.org/10.35387/od.2(24).2023.131-142
6. Умрик, М. А., Морзе, Н. В., Смирнова-Трибульська, Є. М. Розвиток компетентностей освітян у галузі використання штучного інтелекту в цифровому суспільстві. Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету. 2025. № 18. С. 159–173. https://doi.org/10.28925/2414-0325.2025.1813
7. Creswell, J. W. (2018). Research design: Qualitative, quantitative, and mixed methods approaches (3rd ed.). SAGE Publications. https://www.ucg.ac.me/skladiste/blog_609332/objava_105202/fajlovi/Creswell.pdf
8. Klemse N. L. The Role of Digital Technology in Teacher Professional Development: Research Article. Journal of Psychological Science and Research. 2024. Vol. 4. Is. 4. P. 1–6. https://doi.org/10.53902/JPSSR.2024.04.000574
9. Nychkalo N., Gurevich R., Vizniuk I. Innovative methods for training postgraduate students in the context of digital transformation of education. Information Technologies and Learning Tools. 2025. Vol. 109. № 5. Р. 1–15. https://doi.org/10.33407/itlt.v109i5.6281
10. Nychkalo N. G., Muranova N. P., Voliarska O. S., Kudina V. V. Professional development of academic staff by means of information and communication technologies: the ukrainian experince. Information Technologies and Learning Tools. 2022. Vol. 90. № 4. Р. 162–172. https://doi.org/10.33407/itlt.v90i4.4882
11. Nykvist S., Mukherjee M. Who am I? Developing Pre-service Teacher Identity in a Digital World. Procedia – Social and Behavioral Sciences. 2016. Vol. 217. Pp. 851–857. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2016.02.012
12. Maistriuk I., Ponomarova N. Concept Content and Structure of Self-Educational Competence of School Students in the Modern Educational Space. Educational Challenges. 2022. Vol. 27. №. 2. P. 122–137. https://doi.org/10.34142/2709-7986.2022.27.2.09
Опубліковано
2026-05-29
Сторінки
127-132
Розділ
СЕКЦІЯ 4. СУЧАСНІ ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ