MULTICULTURAL EDUCATION: WORLD AND DOMESTIC ARTICULATION OF THE PROBLEM

Keywords: multicultural education, domestic studying, world experience, pedagogical phenomenon, scientific tendencies

Abstract

The article considers the formation peculiarities of the subject field in studying the pedagogical phenomenon – multicultural education in the world and domestic scientific discourse. It is stated that multicultural education as a pedagogical phenomenon in the domestic cultural and political space is associated with the “national question”, which has always had state significance. It is emphasized that formation of multicultural ideas in education is caused by social problems aggravation related to the necessity of integration of different ethnic groups representatives into a single socio-cultural space. Multicultural education, which generally ensures the stable society development, should be aimed at overcoming the above-mentioned problem. Based on the author’s appeal to the domestic scientists works on multiculturalism in education problem, a significant difference between foreign and domestic directions of the problem studying is identified. It is emphasized that in the world discourse multicultural education is represented by various concepts designed to promote the cultural adaptation of a person as a carrier of ethnic culture to a common space within a certain state formation. In the domestic version, multicultural education is a way of integrating people into the world cultural space, so much attention of scientists in the educational perspective is mainly focused on language training. Positive trends in domestic multicultural education development are aimed at broad understanding of multiculturalism (education of tolerance, overcoming/preventing discriminatory practices in education, promoting comprehensive human development, taking into account the cultural heritage of the ethnic group, to which it belongs) are noted. It is proved that the existing concepts have their own national specifics, so the “proposed” by the world community options for solving the problem cannot be fully explained on domestic soil. It is concluded that Ukrainian scholars should offer “their version” of both polycultural and multicultural education, which would reflect the peculiarities of Ukrainian state development, it’s multinational composition, and reflect the general trends of the European community in their interest for sociocultural dialogue.

References

1. Бахов І.С. Тенденції розвитку полікультурної освіти у професійній підготовці фахівців Канади і США (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.) : дис. … доктора пед. наук : 13.00.04. Київ, 2017. 624 с
2. Бобрук А.М. Політична мімікрія: визначення сутності в сучасному науковому дискурсі. Держава і право. Юридичні і політичні науки. 2013. Вип. 61. С. 526–531.
3. Дем’яненко Т.А., Кірсанова С.С. Полікультурна освіта як частина педагогічної культури викладачів вищих навчальних закладів. Pedagogika. Osiągnięcia naukowe, rozwój, propozycje : матеріали міжнародної науково-практичної конференції з нагоди 200-ліття Варшавського університету (м. Варшава, 29–30 вересня, 2016). Варшава, 2016. С. 47–51.
4. Довбенко С. Полікультурні основи підготовки майбутнього педагога до роботи в сільській школі Карпатського регіону. Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. 2013. Випуск 46. С. 12–19.
5. Сідун Л. Основні концепції полікультурної освіти в США. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. 2014. Вип. 31. С. 160–162.
6. Попова Д.А. Проблема полікультурної освіти у вітчизняній педагогічній теорії та практиці. Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВНЗ. 2013. № 1 (9). С. 64–75.
Published
2020-11-04
Pages
7-11
Section
СЕКЦІЯ 1 МЕТОДОЛОГІЯ ТА ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІКИ