СПЕЦИФІКА ПЕДАГОГІЧНОЇ ТА ПРОФЕСОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВОЛОДИМИРА ЛЕВИЦЬКОГО

Ключові слова: інспектор середніх шкіл, математична культура, Наукове Товариство ім. Тараса Шевченка, педагогічна діяльність, педагог, природнича секція, термінологічна комісія, фаховий інструктор

Анотація

У статті проаналізовано зміст педагогічної діяльності, визначено місце й роль Володимира Левиць- кого, щирого дорадника молоді й педагога львівських закладів освіти, професора розвитку української педагогічної думки. Також схарактеризовано процес становлення педагогічного світогляду вченого. З’ясовано, що ще в 1890 році, бувши студентом Львівського університету, він починав свою наукову роботу. Автор статті вказав, що Володимир Левицький, бувши закоханим у свою улюблену справу, не задовольнявся лише своїм особистим інтересом до математики, а намагався широко розповсюджувати цю цікавість серед своїх учнів. Крім того, зазначено, що колом його науково-математичних інтере- сів були аспекти вищої математики, зокрема диференціальних рівнянь і теорії функцій комплексної змінної. Проаналізовано зміст наукових праць і педагогічних ідей Володимира Левицького в умовах проблематичності використання української мови першої половини XX століття в Україні часів поль- ської влади на Галичині й панування СРСР, положення яких використовуються не лише вітчизняними, а й зарубіжними вченими. Узагальнено, що вчений був не тільки автором першої наукової статті з мате- матики українською мовою, редактором першого наукового часопису з природничих наук українською мовою, першим автором матеріалів до української термінології з математики, фізики й хімії, автором українських підручників математики й фізики для середніх шкіл, фундатором Товариства наукових викладів імені Петра Могили, засновником, педагогом і викладачем математики у львівських закла- дах освіти, а й видатним науковцем-математиком України, зокрема Західної. Автор статті зазначив, що Володимир Левицький прожив насичене педагогічною діяльністю життя, впродовж якого невтомно й щиро працював на ниві української науки й освіти, а також те, що вчений був першим, хто підіймав небосхил математичної культури на українському ґрунті під час трудової діяльності на Галичинi.

Посилання

1. Возняк Г.М. Володимир Левицький – видатний український математик. Тернопіль : Підручники та посібники, 1997. 231 c.
2. Возняк Г.М. Математики – дійсні члени Наукового товариства імені Шевченка / Тернопільський осередок Наукового товариства ім. Шевченка. Тернопіль : Підручники і посібники, 2006. 127 с.
3. Енциклопедія українознавства: Словникова частина у 10 т. / ред. В.М. Кубійович ; Наукове товариство ім. Шевченка у Львові. Львів, 1996. 420 с.
4. Кравчук М.П. Науково-популярні праці. Київ : НТУУ(КПІ), 2000. 232 с.
5. Кучер Р.В. Наукове товариство імені Т. Шевченка. Київ : Наук. думка, 1992. 243 с.
6. Левицький В.Й. Еліптичні функції модулові. Записки НТШ у Львові. 1895. 235 с.
7. Левицький В.Й. Повернення із забуття: Невідомі імена видатних фізиків і математиків, вихідців із Тернопільщини – дійсних членів НТШ. Тернопіль, 1995. С. 50–55.
8. Матеріали наукової конференції, присвяченої 125-річчю від дня народження видатного українського вченого, математика Володимира Левицького. Тернопіль, 1997. 230 с.
9. Пташник Б.Й. Володимир Левицький. Ювілейна книга Української гімназії в Тернополі 1898–1998. Тернопіль-Львів, 1998. С. 440–448.
10. Романчук О.К. Аксіоми для нащадків: Українські імена у світовій науці. Львів : Меморіал, 1999. 541 с.
Опубліковано
2021-01-11
Сторінки
7-15
Розділ
СЕКЦІЯ 1 МЕТОДОЛОГІЯ ТА ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІКИ