МЕТОДИ РОЗВИТКУ В УЧНІВ ЕКСПЕРИМЕНТАТОРСЬКИХ УМІНЬ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Ключові слова: експериментаторські вміння з фізики, дистанційна форма навчання, експеримен- тальні задачі з фізики, наочні фізичні задачі, електронні симулятори фізичних дослідів

Анотація

У статті розглянуто проблему організації експериментальної діяльності учнів з метою розвитку екс- периментаторських умінь за умов дистанційної форми навчання. Експериментаторськими автори вва- жають уміння, якими має володіти учень для проведення самостійних досліджень фізичних об’єктів. Важливою складовою частиною розвитку цих умінь є практична діяльність учнів із використанням від- повідного фізичного обладнання. Складність виконання цієї умови підсилюється за дистанційної форми навчання (наприклад, під час карантину в закладах освіти). Як варіант розв’язання зазначеної проблеми дистанційного навчання запропоновано використовувати дидактичні методи, що виявляють найбільші компенсаторні можливості для розвитку в учнів експериментаторських умінь з фізики. Як обґрунту- вання цієї ідеї вказано на дослідження психологів та дидактів щодо можливої заміни одного сполучен- ня дидактичних методів іншим для досягнення певної мети навчання. Описано авторські методи, що мають такі компенсаторні можливості. Цими методами є: використання наочних фізичних задач; вико- ристання «домашніх» експериментальних, винахідницьких та конструкторських задач; використання віртуальних лабораторій та електронних симуляторів фізичних дослідів. Зазначені методи виявляють значні компенсаторні можливості для розвитку в учнів експериментаторських умінь з фізики та не потребують виконання експерименту у фізичній лабораторії. Наголошується, що набуття досвіду вико- ристання цих методів має бути обов’язковим компонентом професійної підготовки майбутніх учителів фізики. У статті наведено авторські приклади наочних фізичних задач, що можна використовувати для перевірки рівня сформованості в учнів знань та вмінь, необхідних для успішної експериментальної діяльності; експериментальні, винахідницькі та конструкторські задачі, що не потребують складно- го обладнання; вказано роль електронних симуляцій у розвитку експериментаторських умінь учнів. Подальші дослідження будуть пов’язані з розробленням циклу експериментальних задач, структурова- них за розділами фізики, що можна пропонувати учням також в умовах дистанційної форми навчання.

Посилання

1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Фізика та астрономія в сучасній школі. 2012. № 4 (99). С. 2–8.
2. Andreev A.M., Huliaieva T.V., Kulynych A.H. Selfeducational activity of future teachers of physics in the system of their preparation for innovative pedagogical activities. Збірник наукових праць «Педагогічні науки». Херсон : ХДУ, 2017. Вип. LXXІХ (79). Том 1. С. 106–113.
3. Нурминский И.И., Гладышева Н.К. Статистические закономерности формирования знаний и умений учащихся. Москва : Педагогика, 1991. 224 с.
4. Віднічук М.А. Технології технічної творчості. Київ : Ред. загальнопед. газ., 2004. Част. 2. 120 с.
5. PhET Interactive Simulation. URL: https://phet.colorado.edu (дата звернення: 10.05.2020).
Опубліковано
2020-11-04
Сторінки
22-27
Розділ
СЕКЦІЯ 2 ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА НАВЧАННЯ