ПОЛІХУДОЖНІЙ ПІДХІД ДО ІНСТРУМЕНТАЛЬНО-ВИКОНАВСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

Анотація

У статті розглядається реалізація поліхудожнього підходу в навчальному процесі інструменталь- но-виконавської підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва, представлена альтернативна інтегровано-предметна модель викладання курсу фортепіано на підставі загальних дидактичних прин- ципів і спеціальних методичних прийомів опанування музичними творами. Пропонована модель розро- блена на підставі концепції взаємодії мистецтв, яку реалізують чинні програми середньої ланки освіти. Метою статті є обґрунтування ефективності інтегративно-предметної моделі викладання курсу фор- тепіано в закладах вищої освіти на підставі поліхудожнього підходу до освітнього процесу за принци- пами мистецької педагогіки. Зазначено, що поліхудожнє виховання в сучасній школі висуває принципово нові вимоги до учителя музичного мистецтва. Його фахова підготовка має ґрунтуватися на інтегративних технологіях, які спри- ятимуть набуттю спеціальних знань, пов’язаних з уміннями встановлювати об’єктивно наявні зв’яз- ки між музичним твором і творами інших видів мистецтва, уміннями синтезувати поняття, знаходити спільне й протилежне, здійснювати цілісний, інтегрований, ціннісно-змістовний аналіз музичного тво- ру. Усі ці поліхудожні вміння, мистецькі знання належать до сутнісної характеристики поліхудожньої компетентності, формування якої стає необхідною умовою для фахівців мистецького профілю. Концепція інтегровано-предметної моделі викладання фортепіано базується на комплексному полі- художньому підході до вивчення музичних творів, який ґрунтується на певних дидактичних принципах та особливих методичних прийомах, кожен з яких неможливо виокремлювати; вони всі взаємодопов- нюються, взаємопроникають, синтезуються, акумулюються в освітньому процесі. Розглядаються такі дидактичні принципи й методичні прийоми як: принцип системно-комплексного підходу, що зорієн- тований на поєднання аудиторної, самостійної, позааудиторної та професійно-практичної підготовки студентів; принцип змістовності й різноманітності, який дозволяє викладачеві планувати технічний і художньо-музичний розвиток студента з урахуванням його індивідуально-психологічних особли- востей та інтелектуальних здібностей; принцип індивідуального підходу до студента, що передбачає застосування варіативності навчальної програми студента залежно від його виконавських можливостей і перспективи росту; принцип внутрішньопредметної, міждисциплінарної інтеграції та мистецького синтезу, що формує поліхудожні вміння, розвиває в студентах поліхудожню свідомість і мислення, піз- навальні інтереси щодо взаємодії з мистецтвом. Зроблено висновок, що підвищення рівня інструментально-виконавської підготовки майбутніх учи- телів музичного мистецтва на засадах поліхудожнього підходу озброює їх цілим комплексом знань, умінь і навичок, що в процесі різних видів освітньої діяльності трансформуються в характеристики глибшого категоріального рівня, а саме відбувається формування широкого спектра професійних ком- петенцій, у тому числі поліхудожньої компетенції. Вироблені майбутніми фахівцями в процесі освіт- ньої діяльності професійні компетенції можуть надалі транспонуватися в їхню майбутню професій- но-педагогічну діяльність.