ПОЛІХУДОЖНІЙ ПІДХІД ДО ІНСТРУМЕНТАЛЬНО-ВИКОНАВСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
Анотація
У статті розглядається реалізація поліхудожнього підходу в навчальному процесі інструменталь- но-виконавської підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва, представлена альтернативна інтегровано-предметна модель викладання курсу фортепіано на підставі загальних дидактичних прин- ципів і спеціальних методичних прийомів опанування музичними творами. Пропонована модель розро- блена на підставі концепції взаємодії мистецтв, яку реалізують чинні програми середньої ланки освіти. Метою статті є обґрунтування ефективності інтегративно-предметної моделі викладання курсу фор- тепіано в закладах вищої освіти на підставі поліхудожнього підходу до освітнього процесу за принци- пами мистецької педагогіки. Зазначено, що поліхудожнє виховання в сучасній школі висуває принципово нові вимоги до учителя музичного мистецтва. Його фахова підготовка має ґрунтуватися на інтегративних технологіях, які спри- ятимуть набуттю спеціальних знань, пов’язаних з уміннями встановлювати об’єктивно наявні зв’яз- ки між музичним твором і творами інших видів мистецтва, уміннями синтезувати поняття, знаходити спільне й протилежне, здійснювати цілісний, інтегрований, ціннісно-змістовний аналіз музичного тво- ру. Усі ці поліхудожні вміння, мистецькі знання належать до сутнісної характеристики поліхудожньої компетентності, формування якої стає необхідною умовою для фахівців мистецького профілю. Концепція інтегровано-предметної моделі викладання фортепіано базується на комплексному полі- художньому підході до вивчення музичних творів, який ґрунтується на певних дидактичних принципах та особливих методичних прийомах, кожен з яких неможливо виокремлювати; вони всі взаємодопов- нюються, взаємопроникають, синтезуються, акумулюються в освітньому процесі. Розглядаються такі дидактичні принципи й методичні прийоми як: принцип системно-комплексного підходу, що зорієн- тований на поєднання аудиторної, самостійної, позааудиторної та професійно-практичної підготовки студентів; принцип змістовності й різноманітності, який дозволяє викладачеві планувати технічний і художньо-музичний розвиток студента з урахуванням його індивідуально-психологічних особли- востей та інтелектуальних здібностей; принцип індивідуального підходу до студента, що передбачає застосування варіативності навчальної програми студента залежно від його виконавських можливостей і перспективи росту; принцип внутрішньопредметної, міждисциплінарної інтеграції та мистецького синтезу, що формує поліхудожні вміння, розвиває в студентах поліхудожню свідомість і мислення, піз- навальні інтереси щодо взаємодії з мистецтвом. Зроблено висновок, що підвищення рівня інструментально-виконавської підготовки майбутніх учи- телів музичного мистецтва на засадах поліхудожнього підходу озброює їх цілим комплексом знань, умінь і навичок, що в процесі різних видів освітньої діяльності трансформуються в характеристики глибшого категоріального рівня, а саме відбувається формування широкого спектра професійних ком- петенцій, у тому числі поліхудожньої компетенції. Вироблені майбутніми фахівцями в процесі освіт- ньої діяльності професійні компетенції можуть надалі транспонуватися в їхню майбутню професій- но-педагогічну діяльність.
Посилання
2. Нейгауз Г.Г. Об искусстве фортепианной игры. Записки педагога. Изд. 3. Москва : Музыка, 1967. 322 с.
3. Отич О.М. Педагогіка мистецтва у системі мистецьких субдисциплін педагогіки (порівняльний аналіз концептуальних засад). URL: http://lib.iitta.gov.a/706489/1/%D0%9E%D1%82%D0%B8%D1%87%20%D0%9E.pdf (дата звернення: 23.08.2020).
4. Ростовський О.Я. Музична педагогіка. Навчальні програми, методичні рекомендації та матеріали : навчальний посібник. Ніжин : Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2008. 191 с.
5. Рудницька О.П. Педагогіка: загальна та мистецька : навчальний посібник. Тернопіль : Навчальна книга, Богдан, 2005. 360 с.
6. Юсов Б.П. Взаимосвязь культурогенных факторов в формировании современного художественного мышления учителя образовательной области «Искусство». Москва : Компания Спутник+, 2004. 253 с.