ФІЛОСОФСЬКІ ТА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ СВІТОВІДОБРАЖЕННЯ
Анотація
Мета. У статті проведений теоретичний аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури із проблеми «світовідображення». Доведено, що зміст поняття «відображення» варіюється залежно від напряму дослідження: у філософських концепціях процес відображення представлено як одну із форм вираження і реалізації матеріальної єдності світу через відтворення об’єктивної реальності у свідомо- сті людини в процесі пізнання об’єктів зовнішнього світу. На його основі відбувається накопичення інформації, ускладнення структури і функцій матеріальних систем; у психології, з позиції сформова- ності психічних якостей особистості – це здатність до активної цілеспрямованої діяльності під час сприйняття, перероблення та відтворення інформації з навколишнього середовища, що породжує певні результати і явища – психічні стани, образи, відчуття, поняття, емоції; у мистецькій педагогіці з пози- ції естетично-пізнавальної діяльності – як мистецьке моделювання дійсності в людській діяльності зі створення художніх образів; з позиції естетичного виховання – становлення особистості як суб’єкта художньої діяльності, що виявляє особистісно-ціннісне ставлення до дійсності і мистецтва, здатність до самореалізації. Результати. Наголошується на необхідності формування особистісно-ціннісного ставлення до дійсності, розвитку свідомості, здатності до самореалізації, потреби в духовному самов- досконаленні. З’ясовано, що світовідображення передбачає активну позицію особистості в пізнанні світу і спрямованість на взаємодію з оточенням. Визначено, що «світовідображення в особистості» – це цілісна система процесів раціонального й емоційного відтворення об’єктів зовнішнього світу, що знаходить вираження у внутрішніх виявах (розвиток почуттів, станів, якостей) і зовнішніх результа- тах (створення продуктів діяльності). Акцентується увага на тому, що світовідображення здійснюється впродовж таких етапів: сприймання – створення цілісних чуттєвих образів безпосередньо у процесі сприйняття навколишнього; інтерпретації – творчого осмислення образу, що містить оцінку сприймаю- чого; відтворення образу, що реалізується зображенням об’єктів і явищ навколишнього світу художні- ми засобами. Надано визначення поняття «світовідображення в особистості».
Посилання
2. Белых А.С. Картина мира как функциональный мировоззренческий продукт. Динамизм социальных процессов в постсоветском обществе : материалы Междунар. семинара / отв. ред. Л.Н. Синельникова, Л.Ф. Компанцева, Г.А. Петровская. Луганск ; Женева, 2000. Вып. І. С. 118–126.
3. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання : наук.-метод. посіб.; Ін-т змісту і методів навчання. Київ : [Б. в.], 1998. 204 с.
4. Краснова Н.М. Проблема світовідображення у науковій літературі. Сучасний виховний процес: сутність та інноваційний потенціал : матеріали наук.-практ. конф. «Виховання дітей та учнівської молоді в соціокультурному просторі сучасних освітніх закладів» (Київ, 10-11 жовт. 2011 р.). Івано-Франківськ : Тіповіт, 2011. Вип. 1. С. 42–44.
5. Потапова В.Д. Розвиток функціональної системи інтуїтивно-почуттєвого відображення у майбутніх психологів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра психол. наук : спец. 19.00.01 «Загальна психологія, історія психології». Київ, 2005. 36 с.
6. Рудницька О.П. Світоглядна функція мистецтва. Мистецтво і освіта. 2001. № 3. С. 10–13.
7. Смирнов С.Д. Мир образов и образ мира как парадигмы человеческого мышления. Мир психологии и психология в мире. 2003. № 3. С. 21–31.
8. Сотська Г.І. Образотворче мистецтво як засіб розвитку особистості. Мистецтво у розвитку особистості : монографія ; АПН України, Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України. Чернівці, 2006. С. 137–146.
9. Цвіркун В.М. Формування світоглядних установок особи підліткового віку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.04 «Філософська антропологія, філософія культури». Київ, 2001. 20 с.