ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ ТА МОТИВАЦІЇ ПЕРШОКУРСНИКІВ ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ РЕЛОКАЦІЇ: КЕЙС ХЕРСОНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Анотація

Мета: стаття присвячена аналізу специфіки адаптаційних процесів та мотиваційного профілю першокурсників педагогічних спеціальностей, які здобувають освіту в умовах релокації закладу вищої освіти під час повномасштабної війни. Основною ціллю є виявлення кореляції між географічним розташуванням здобувачів та бар’єрами навчання, а також обґрунтування необхідності впровадження травмо-інформованої моделі підтримки в освітній процес переміщеного університету. Методи: емпіричне дослідження ґрунтується на даних двох опитувань першокурсників педагогічного факультету Херсонського державного університету, проведених у 2025 році (за спеціальностями А2 Дошкільна освіта, А3 Початкова освіта та А6 Спеціальна освіта). Використано методи анкетування, стандартизовані шкали адаптованості до навчальної групи та до навчальної діяльності, а також кореляційний аналіз для встановлення зв’язку між безпековими умовами проживання респондентів та їхніми освітніми труднощами. Теоретичний аналіз охопив концепції екстреного дистанційного навчання та феномен «переміщеного студента». Результати. Дослідження виявило унікальний мотиваційний профіль здобувачів – «відданий прагматик», що поєднує високу внутрішню мотивацію (соціальна місія, любов до дітей) із прагматичним запитом на гнучкість дистанційного формату. Встановлено сильну кореляцію (r = 0,71) між соціальною та навчальною адаптацією. Виявлено критичну залежність адаптаційних бар’єрів від географії перебування: студенти в зонах бойових дій стикаються з екзистенційними загрозами, тоді як здобувачі за кордоном – з проблемами інтеграції та ізоляції. Попри кризові умови, зафіксовано парадоксально високий запит на фундаментальні теоретичні знання як джерело стабільності. Висновки. Релокація університету не означає релокацію контингенту, що створює нерівні умови здобуття освіти. Ефективна адаптація вимагає переходу від уніфікованих вимог до диференційованої системи підтримки, що базується на принципах травмо-інформованої педагогіки. Запропоновано модель, що включає різні траєкторії психолого-педагогічного супроводу залежно від безпекової ситуації студента та посилення ціннісної складової освітніх програм.