ЕСТЕТИЗАЦІЯ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ В ДИЗАЙНІ ЗАСОБОМ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ
Анотація
Метою статті є обґрунтування концепції використання можливостей художньо-естетичної інтерпре- тації у процесі художньої проектної діяльності задля естетизації художнього образу. Методи. Для вирішення поставлених завдань і забезпечення правдивості положень і висновків було використано такі наукові методи: вивчення й узагальнення теоретичного та практичного наукового дос- віду, аналіз, синтез, порівняння, класифікацію, художньо-естетичну інтерпретацію творів мистецтва. Результати. На основі проведеного аналізу закордонної та вітчизняної педагогічної, мистецтвоз- навчої та психологічної літератури проведено дефініцію поняття «художній образ» у його широкому і вузькому науковому розумінні. Досліджено діалектичний взаємозв’язок основних компонентів худож- нього образу, таких як: зовнішня форма, внутрішня форма і зміст. Розглянуто специфічні особливості художнього образу, які становлять його природу загалом. Проаналізовано особливості та специфіку розуміння «естетичного» у творах мистецтва за часів Античності, Середньовіччя, Відродження, Ново- го часу і в сучасному постмодерністському суспільстві. Акцентовано увагу на взаємозв’язку цілеспря- мованого формування художнього образу предметного середовища й особливостей запиту цільової аудиторії. Схарактеризовано відмінні риси художнього (естетичного) образу від псевдохудожнього візуального (рекламного). Розглянуто тенденції трансформації ціннісної картини особистості під впли- вом псевдохудожнього образу. Проведено аналіз різних зразків сучасної дизайн-продукції з викорис- танням художньо-естетичної інтерпретації. У ході аналізу порівняно естетичні візуалізації та змістове наповнення художніх образів ХХІ ст. з аналогами в історії мистецтв і дизайну на прикладі художнього образу людини. Виявлено негативний вплив квазіцінностей постмодерністського суспільства на фор- мування художнього образу дизайн-продукції, яка розрахована на різні статеві та вікові групи населен- ня. Наведено та проаналізовано приклади грамотного використання художньо-естетичної інтерпретації у проектуванні художніх образів дизайн-виробів. Висновки. Доведено ефективність використання художньо-естетичної інтерпретації щодо есте- тизації предметного середовища. Визначено її основні можливості в художньо-проектній діяльності й у розвитку особистості дизайнера.
Посилання
2. Акиньшина В.Ю. Об особенностях использования художественного образа в рекламном творчестве. Вестник Алтайского государственного аграрного университета. 2006. № 5 (25). С. 75–77.
3. Анашкина Н.А., Дмитриева Л.М. Рекламный образ : учебное пособие. Москва : ЮНИТИ-ДАНА, 2012. 175 с.
4. Баах Ю.В. Философский, психологический и лингвистический аспекты рассмотрения понятия «образ» как одного из ключевых признаков концепта «BILD». Вестник Омского университета. 2011. № 1. С. 173–179.
5. Киселева Д.И., Кравченко К.А. Понятие «художественный образ» в философии и искусствоведении. Научное сообщество студентов ХХІ столетия. Гуманитарные науки. 2018. № 6. С. 8–12.
6. Максименко Ю., Синенький Д. Теоретичні засади пізнання художнього образу. Психологія і суспільство. 2009. № 4. С. 181–185.
7. Мовчан В.С. Естетика : навчальний посібник. Київ : Знання, 2011. 527 с.
8. Петрик Л.О. Художній образ як форма буття художнього твору. Теорія і практика актуальних наукових досліджень. Матеріали IІІ науково-практичної конференції (м. Чернівці, 21–22 грудня 2018 р.). Херсон : «Молодий вчений», 2018. 128 с.
9. Романова С.И. Художественный образ в пространстве семиотических отношений. Вестник Московского университета. 2008. № 7. С. 28–38.
10. Серикова Т.Ю. Трансформация понятий «визуальный» и «художественный» образы в современной культуре. Известия Алтайского государственного университета. 2010. № 2/1 (66). С. 152–155.
11. Тенянко Ю.П. Познавательная функция и структура художественного образа в эстетической концепции А.А. Потебни. Вопросы философии. 2009. № 8. С. 100–111.
12. Ткаченко А.В. Художній образ як ключове поняття в естетичному вихованні. Наука і освіта. 2016. № 12. С. 63–67.
13. Berk, S. Designing for the Future of Education Requires Design Education. Art Education. 2016. № 69. Р. 16–20.
14. Kalin, N. Decreating Entrepreneurial zed Art Education Appreciation. Art Education. 2019. № 72. Р. 44–45.